Дизельне паливо: цетанове число, сірка, вода і сезонність
Паливна апаратура дизеля працює з мікронними допусками, і саме паливо, яке ви заливаєте в бак, частково виконує роль мастила для насоса й форсунок. Розкажемо, на які властивості дизпалива варто звертати увагу і що з перелічених речей найбільше шкодить апаратурі.
Цетанове число: як швидко паливо займається
Цетанове число — це аналог октанового числа для дизпалива, тільки навпаки за сенсом: воно показує, наскільки легко й швидко паливо самозаймається під тиском у циліндрі. Європейський стандарт EN 590 вимагає для дорожнього дизпалива цетанове число не нижче 51. Занадто низьке цетанове число дає затримку запалення, двигун працює жорсткіше, збільшується дим і витрата. На практиці відрізнити паливо з хорошим і граничним цетановим числом «на око» неможливо — орієнтуватися можна лише на репутацію заправки та документи на партію.
Сірка: менше для екології, але не байдуже для апаратури
Старі сорти дизпалива містили багато сполук сірки, шкідливих для довкілля. Сучасне паливо з низьким чи вкрай низьким вмістом сірки набагато чистіше для EGR, DPF та каталізаторів, але глибоке очищення від сірки попутно прибирає частину природних змащувальних сполук — тому виробники компенсують це спеціальними присадками на нафтопереробному заводі. Якщо паливо не відповідає стандарту саме за цим показником, страждають одразу дві речі: вихлопна система змушена частіше регенерувати DPF, а прецизійні пари насоса й форсунок зношуються швидше.
Змащувальність: паливо замінює моторне мастило там, де його немає
У насосі високого тиску й форсунках немає окремої системи змащення — рухомі деталі мастить саме паливо, яке через них проходить. Якщо змащувальні властивості палива низькі (через глибоке очищення без належної компенсації присадками чи просто через погану якість партії), плунжерні пари й розпилювачі зношуються набагато швидше, ніж при нормальному паливі. Це одна з головних прихованих причин «несподіваного» виходу з ладу дорогої апаратури на начебто справному двигуні.
Вода в паливі: ворог номер один
Вода потрапляє в паливо через конденсат у резервуарах, недбале зберігання чи заправку. У системі високого тиску вона викликає корозію прецизійних поверхонь, сприяє розвитку мікроорганізмів у баку (так звана «дизельна бактерія», яка забиває фільтри слизом) і взимку замерзає, перекриваючи паливні фільтри та магістралі. Сучасні фільтри мають водовіддільники, але регулярне зливання відстою з фільтра — не зайва процедура, а розумна звичка.
Сезонність: літнє й зимове паливо
У дизпаливі природно присутні парафіни, які за низької температури починають кристалізуватися та забивають паливний фільтр — двигун втрачає потужність або просто не заводиться. Тому на заправках є літні, міжсезонні та зимові сорти дизпалива: зимові формули містять депресорні присадки або частку легших фракцій, які утримують парафіни в розчиненому стані за морозу.
| Сорт палива | Для чого | Ризик у невідповідний сезон |
|---|---|---|
| Літнє | Тепла пора року | Застигання парафінів узимку, забитий фільтр |
| Зимове | Морози | Переплата влітку, суттєвих ризиків немає |
Що практично важливо власнику
З усього вище випливає кілька простих звичок. Заправляйтеся на станціях, яким довіряєте, а не там, де на кілька гривень дешевше без видимої причини. Переходьте на зимове паливо заздалегідь, до перших морозів, щоб у баку не лишалося багато літнього. І не ігноруйте раннє попередження про забитий паливний фільтр: заміна фільтра коштує набагато менше, ніж ремонт насоса чи форсунок, які постраждали від бруду чи води, що фільтр уже не затримав.